Песенник эмигранта, ностальгия, или популярные
песни XX века
За Сибіром сонце сходить
За Сибіром сонце сходить…
Хлопці, не зівайте,
Ви на мене, Кармелюка,
Всю надію майте!
Повернувся я з Сибіру,
Та не маю долі:
Хоч, здається, не в кайданах,
А все ж не на волі.
Убогому, нещасному -
Тяжкая робота,
А ще гіршая неправда,
Вічная скорбота!
Маю жінку, маю діти,
Та я їх не бачу!
Як згадаю про їх долю,
Сам гірко заплачу!
Куди піду, подивлюся,-
Скрізь багач панує,
У розкошах превеликих
І днює й ночує.
Асессори, ісправники
За мною ганяють,-
Більше ж вони людей вбили,
Як я гріхів маю!
Зовуть мене розбійником,
Що людей вбиваю -
Я багатих убиваю,
Бідних награждаю.
З багатого хоч я візьму,
Убогому даю;
А так гроші розділивши,
Гріха я не маю.
Раздел IX
Перейти к поиску по разделам
Перейти к поиску по первой строке