Песенник эмигранта, ностальгия, или популярные
песни XX века
Заповіт
Як умру, то поховайте мене на могилі,
Серед степу широкого, на Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі
Було видно, було чути, як реве ревучий.
Як понесе з України у синєє море
Кров ворожу… отойді я і лани, і гори -
Все покину і полину до самого Бога
Молитися… а до того я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте, кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю волю окропіте.
І мене в сім'ї великій, сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути незлим тихим словом.
Раздел IX
Перейти к поиску по разделам
Перейти к поиску по первой строке